Статьи

Павло Поцелуєв: Космогід: скільки планет в Сонячній системі?

Скажіть, скільки всього планет в Сонячній системі? Такий просте запитання. Будь-яка людина з радянською освітою впевнено відповість вам: дев'ять! А цікавився астрономією в юнацькі роки навіть гордо перерахує: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон!

А як же Церера, запитаємо ми? А Макемаке? Хаумеа? Еріда, Седна? Не чули про карликових планетах? Адже Плутон уже й планетою не рахується! Пора освіжити свої знання! Переходимо до теми другого випуску «Космогіда»: класифікація тіл Сонячної системи.

Історія незалежної України починається в 1991 році. Я не прихильник (скоріше навіть противник) вихваляння радянської освітньої системи, проте мушу визнати: до космосу і астрономії в «той-най-країні» ставилися серйозно. У сьогоднішній же Україні, заявляю це на правах людини, одинадцять років відсидів за сучасною системою освіти, школяреві «зоряне небо» зустрічається хіба що в творах вітчизняної літератури. І це величезний мінус для країни, яка здатна виробляти власні ракети-носії і чия електроніка донині забезпечує відправку космо- і астронавтів на МКС. Пояснювати, чому саме, сподіваюся, не потрібно.

До чого це я взагалі про освіту? Та до того, що вже в 1992 році було скоєно фундаментальне відкриття: вперше люди виявили тіло, яке знаходилося одночасно за орбітою Нептуна і не на орбіті Плутона. Так, ми кілька десятків років припускали, що за Плутоном має щось бути, однак лише з відкриттям тіла 1992QB1 здогади підтвердилися наглядом. В нашу освітню програму тоді цей факт не потрапив і для багатьох молодих людей існування карликових планет є мало не особистим інтернет-відкриттям. Все розмаїття таких тіл (відомих також як «транснептунових») назвали поясом Койпера. Звідки ж вони з'явилися?

Великі транснептунові об'єкти (wikimedia)

Справа в тому, що на ранніх етапах формування Сонячної системи, все об'ектообразующіе «речовини» (ми використовуємо приблизні формулювання, так як матеріал написаний з метою простого опису) - гази, пил, плазма - розташовувалися досить компактно. Згодом цей маховик розкручувався, витісняючи «збираються» планети далі від Сонця. Матеріал, з яких-небудь причин, не встигали скучковалісь, формував астероїди - великі брили, що складаються з твердих порід і води, плавно що курсують по своїй орбіті навколо Сонця. Широкий пояс астероїдів, наприклад, знаходиться на орбіті між Марсом і Юпітером, однак слід розуміти, що орбіта - поняття тривимірне, так що існування пояса астероїдів зовсім не означає, що ви зможете все їх перерахувати, подорожуючи до Юпітера від Марса.

У 2006 році Міжнародний астрономічний союз дає визначення терміну «планета», автоматично виключаючи з цього списку Плутон. Одночасно вводиться поняття «Карликова планета»: по суті, це астероїд, що має правильну форму і відносно великі розміри. З'являється і неформальний термін «мала планета», який об'єднує в собі карликові планети і астероїди. Часто труднощі перекладу призводять до появи новин в вітчизняних ЗМІ, ніби десь була відкрита нова карликова планета, хоча насправді в англомовному джерелі йшлося про звичайний астероїді, малій планеті. У список же карликових планет відносять ще парочку тел пояса Койпера.

Малі планети Сонячної системи / Центр Малих Планет, 2015 р

Заплутано? Не сперечаюсь. Ніхто не обіцяв, що буде просто. Тим більше, якщо перечитати написане вище ще раз, все стане трохи зрозуміліше. А скориставшись хоча б Вікіпедією, ви напевно знайдете відповіді на всі виникаючі питання.

Але повернемося до Сонячної системи. Так як вона вдає із себе сукупність тіл, що обертаються навколо нашої зірки - Сонця - ми вже можемо перерахувати відомі нам небесні тіла: астероїди, карликові планети, планети зі своїми супутниками. Нікого не забули? Вірно. Є ще комети.

Комети є ще менш близькими нашій Землі тілами, вони мають щодо ядро ​​з твердих речовин, а в іншому складаються з газів. Невелике ядро ​​може утримувати навколо себе величезний обсяг газів, які при наближенні до Сонця випаровуються, створюючи довжелезний «хвіст» (в деяких випадках - близько мільйона кілометрів). Саме наявність такого помітного хвоста дозволяло астрономам фіксувати комети протягом сотень років.

Звичайно, і малі планети, і комети мають свою класифікацію (в залежності від розмірів, орбіт, складу), але ми не будемо на цьому зациклюватися і перейдемо до наступного типу небесних тіл.

Метеороіди. Це настільки маленькі камінчики, що їх соромно зарахувати до однієї з озвучених нами груп: діаметр не дозволяє обізвати їх міжпланетної пилом, але і до астероїдів вони явно не дотягують. Зазвичай їх розміри не перевищують 20-30 метрів. Варто врахувати, що і форма у таких тіл (як і у астероїдів) зазвичай неправильна. Саме метеороіди при попаданні в атмосферу нашої планети згоряють і стають метеорами. Ну а якщо не згорають, то така подія зазвичай видно і чутно на сотні кілометрів навколо, а впав шматок каменю отримує ім'я метеорит.

До слова, не варто недооцінювати метеороіди. На високих швидкостях в космосі вони можуть бути дуже небезпечні, зовсім недавно один такий камінець (скоріше навіть піщинка) потрапив в ілюмінатор Міжнародної Космічної Станції, залишивши в ньому ось таку тріщину

На високих швидкостях в космосі вони можуть бути дуже небезпечні, зовсім недавно один такий камінець (скоріше навіть піщинка) потрапив в ілюмінатор Міжнародної Космічної Станції, залишивши в ньому ось таку тріщину

Фото: ESA / NASA

Ну ось, начебто всі типи тіл у Сонячній системі перераховані. Залишилося поділитися парочкою цікавих фактів: в одному тільки поясі Койпера може перебувати не менше 300 карликових планет. Загальна кількість астероїдів в ньому перевищує 1,2 мільйона. Уже сьогодні космічний апарат New Horizons займається вивченням пояса Койпера. А майже рік тому саме він вперше в нашій історії досяг Плутона.

Раніше вважалося, що вода могла бути занесена на Землю кометами, але порівняльний аналіз показав, що швидше за все це не так. Так що головними претендентами доставки на нашу планету води (а отже і життя) стали астероїди. Саме тому їх вивчення є найважливішим кроком у пізнанні Сонячної системи, саме тому американське NASA зараз переключилася з вивчення планет земної групи на пояс Койпера і основний пояс астероїдів. І саме тому Україна повинна розвивати космічну промисловість і астрономію - ми можемо і обов'язково зробимо свій внесок у вивчення космосу!

Наостанок хочу трохи відійти від Сонячної системи і трохи розповісти про міжзоряних подорожах. Тема дійсно далека, частково фантастична, але чому б і ні? Це запис моєї минулорічної лекції для студентів КПІ «Як, куди і навіщо?»

Приємного перегляду!

PS Космогід - це науково-популярний блог, який я завів заради популяризації космосу серед українських користувачів Facebook. Однак тут виходять тільки великі матеріали, про різні події і цікавих фактах я зазвичай повідомляю на моїй сторінці в Facebook , На яку раджу вам підписатися :)

PPS Як завжди, найкращий спосіб підтримати ініціативу - розповісти про неї своїм друзям. Буду вдячний репоста і зауважень / побажанням!

PPPS Уважний читач міг помітити, що я жодного разу не вжив термін «об'єкт», тільки «тіло». До наступного випуску даю вам «домашнє завдання»: з'ясувати різницю між астрономічним тілом і об'єктом.

Скажіть, скільки всього планет в Сонячній системі?
А як же Церера, запитаємо ми?
А Макемаке?
Хаумеа?
Еріда, Седна?
Не чули про карликових планетах?
До чого це я взагалі про освіту?
Звідки ж вони з'явилися?
Нікого не забули?
Тема дійсно далека, частково фантастична, але чому б і ні?

Новости